Пацієнт-орієнтована модель у сімейній медицині

Лікувати не хворобу, а пацієнта – до цього спрямовує лікарів пацієнт-орієнтована модель у сімейній медицині, яка будується на довготривалих взаєминах між лікарем та пацієнтом. Ці взаємини не обмежуються окремим епізодом захворювання. Вони створюються та міцніють в процесі спілкування лікаря та пацієнта упродовж тривалого проміжку життя.

8 принципів пацієнт-орієнтованої моделі:

  1. Повага до цінностей і переконань пацієнта Мова про те, щоб прагнути забезпечити такий догляд, який поважає індивідуальні уподобання, потреби та цінності пацієнта. Потрібно залучати пацієнтів до прийняття клінічних рішень, визнавати їхнє право на власні переконання. Необхідно ставитися до пацієнтів з гідністю, повагою та чутливістю до їх культурних особливостей та автономії.
  2. Координація та інтеграція догляду У закладі має бути забезпечене ефективне використання ресурсів через координацію допомоги та співробітництво з вузькими спеціалістами. При цьому, сімейний лікар має спочатку переконатися у реальній потребі переадресації пацієнта до вузькопрофільного фахівця. За умови необхідності звернення до вузького спеціаліста сімейному лікарю не слід дистанціюватись від лікувального процесу. Він виконує роль захисника інтересів свого пацієнта.
  3. Інформація, комунікація, навчання Пацієнти відчувають занепокоєння за відсутності інформації про свій стан або прогноз. Для зменшення цього страху, необхідно зосередитися на трьох видах комунікації: інформація про клінічний стан, прогрес і прогноз; інформація про процеси лікування/допомоги; інформація, яка потрібна для збільшення самостійності пацієнта, самодопомоги та зміцнення здоров’я.
  4. Фізичний комфорт, зменшення болю Рівень фізичного комфорту для пацієнтів має велике значення. Найважливішими для пацієнтів визначено три аспекти: управління болем; допомога в повсякденній діяльності та забезпеченні щоденних життєвих потреб; медичний заклад і його атмосфера.
  5. Емоційна підтримка, зменшення страху Страх і тривожність, пов’язані з хворобою, можуть бути так само виснажливими, як і фізичні наслідки. Тому медичним працівникам слід звертати особливу увагу на тривогу пацієнта щодо власного фізичного стану, лікування та прогнозу, щодо впливу хвороби на родину, на занепокоєння пацієнта фінансовими наслідками хвороби. Потрібно намагатися підтримати пацієнта та зменшити рівень його тривоги.
  6. Залучення сім’ї та друзів Лікар має враховувати потребу пацієнта залучити рідних до прийняття рішення стосовно лікування. Без залучення сім’ї неможливо також організувати надання якісної медичної допомоги пацієнтам із хронічними захворюваннями, які часто пов’язані із способом життя. При госпіталізації пацієнта потрібно враховувати можливість перебування найближчого кола поруч.
  7. Безперервність та наступність догляду Пацієнти непокояться, коли мають переходити між різними ланками або закладами надання медичної допомоги. Тому саме сімейний лікар може найкраще виконувати функцію кейс-менеджера пацієнта – зібрати і систематизувати всю релевантну медичну інформацію і передати колегам зрозумілу, повну інформацію щодо існуючих захворювань, ліків, алергій, фізичних обмежень, дієтичних потреб пацієнта тощо. Необхідно скоординувати поточне лікування та надання додаткових послуг пацієнтові після виписки. На постійній основі надавати пацієнту інформацію щодо доступу до клінічної, соціальної, фізичної та фінансової підтримки.
  8. Своєчасний та безбар’єрний доступ Пацієнтам важливо знати, що вони зможуть отримати доступ до допомоги, коли це необхідно. Тому варто подбати, аби забезпечити пацієнта інформацією стосовно безперешкодного доступу до місця розташування амбулаторій і лікарень, наявності міського транспорту, простоти планування візитів, запису на прийом, доступності направлень до спеціалістів або спеціалізованих служб. — Звичайно, такий підхід абсолютно новий для українських реалій. І звичайно, що така зміна цінностей і підходів потребуватиме певного часу і зусиль. Але модель фінансування первинної ланки змінилася, статус лікаря і медичної сестри та їх матеріальне забезпечення зростають. А це покладає на команду первинки і відповідальність – за якість надання первинної медичної допомоги.

Джерело: НСЗУ України

Адміністрація.

Про автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вам також можуть сподобатися ці