Одеська обласна клінічна лікарня. Історія і сьогодення.

     Історія сучасної Одеської обласної клінічної лікарні сягає другої половини XIX сторіччя, коли виникла потреба у розбудові лікарень для молодої Одеси.

     Стара міська лікарня, яка була побудована на початку  XIX сторіччя (1806 р.) герцогом де Рішельє мала видатну історію щодо розвитку медицини (М. Пирогов, М. Скліфосовський, Т. Вдовиковський), але вже не відповідала потребі для втілення в практику нових медичних технологій спеціалізованої стаціонарної допомоги.

     У 1870 році міський голова Одеси М. Новосельський поряд із заснуванням на Чорному морі  пароплавної компанії, Дністровського водогону надав до медичного департаменту Міністерства внутрішніх справ обґрунтування щодо будівництва нової лікарні. Пропозиція М. Новосельського найшла практичне втілення тільки на при кінці XIX сторіччя, коли видатний одеський хірург І. Сабанєєв наполегливо звернувся до міської Думи з цього питання.

     Спорудження Нової міської лікарні  почалося у 1900 р. на вільних землях заміського  селища Слободка з метою побудувати на цій території лікарняне містечко на 1500-1700 ліжок відповідно до досягнень світового досвіду будівництва подібних споруд.

     Першу чергу лікарняного комплексу на 828 ліжок у вигляді дванадцяти двоповерхових корпусів побудували за 2 роки й 4 місяці. Корпусне розташування окремих відділень і служб, потужна вентиляційна система,  автономна електростанція, парове опалення,  стерилізаційне устаткування для медичних інструментів, новітнє  оснащення операційних і санітарних кімнат, підземні комунікації для доставки їжі з харчоблоку та технічних потреб – більша частина таких новацій відповідає і сучасним стандартам будівництва медичних закладів.

     Восени 1902 року розпочалося переселення в Нову лікарню ряду відділень Старої лікарні. В першу чергу у нові корпуси на Слобідці переїхали хірургічне, гінекологічне, сечостатевих хвороб,  терапевтичне, неврологічне відділення, прозектура з патологоанатомічним музеєм та медична бібліотека. Спочатку Стара і Нова лікарні являли собою єдиний адміністративний комплекс, повне роз’єднання лікарень відбулося у 1907 р.

     З початку існування Нової лікарні старший лікар І. Сабанєєв організував на її базі інтернатуру для лікарів  строком до 4-х років. Так  Нова лікарня стала школою підвищення кваліфікації для медичних кадрів. Лікарі-інтерни мешкали у  спеціальному корпусі лікарні й мали цілодобову практику, що сприяло інтенсивному отриманню професійного досвіду і навичок самостійної роботи.

     Поступово Нова лікарня набувала статусу багатопрофільного медичного закладу, метою якого стало розвиток спеціалізованої стаціонарної допомоги.

     Тяжкі часи Першої світової та Громадянської війни  значно сповільнили, але не зупинили поступальний еволюційний розвиток лікарні. У 1934 р. на територію лікарні перебазовано деякі кафедри Одеського медичного інституту. З цього часу лікарня отримала статус клінічної, що сприяло підвищенню її авторитету серед одеситів і населення півдня України.

     З 1941р. і до кінця Великої Вітчизняної війни лікарня виконувала функцію військового шпиталю.

      Статус обласної повернуто лікарні у 1948р.   Період 1950-70 р. став якісно новим етапом у розвитку обласної лікарні, як клінічного закладу і основного центру багатопрофільної спеціалізованої медичної допомоги в Одеському регіоні.

     В лікарні працювали видатні професори і науковці –  засновники великих медичних шкіл : хірурги   Наливків П.О.,  Дейнека І.Я.,  ортопед-травматолог Герцен  І.Г., отоларинголог Зарицький Л.О., рентгенолог Дубовий Є.Д., терапевти  Окс О.О., Грузіна Є.О., уролог Угльов Р.К.  Очолювали лікарню відомі організатори охорони здоров’я:    Ланда Є.М. ( 1948-1949 р.р.),  Теслик А.О. (1949р.),  Бойко С.П. (1950-1952 р.р.),  Пелявський І.П. 1952-1954 р.р.),  Терновий К.С. (1954-1970 р.р.),  Йожиця Н.О. (1970-1981 р.р.).

     В 1944 р. відкрито ортопедо-травматологічне відділення, в 1945р. –  офтальмологічне відділення, в 1947 р. – відділення променевої терапії, в 1949р. –  клінічна лабораторія та кабінет ЕКГ, в 1951 р. – фізіотерапевтичне відділення, в 1952 р. – рентгенологічне відділення, 1955р. –  неврологічне відділення, в 1959 р. –  ліжка нейрохірургічного профілю, в 1960р. –  радіо-ізотопна лабораторія у складі рентгенологічного відділення, в 1961р. – анестезіологічне відділення, в 1963р. – лабораторія гемодіалізу, в 1970 р. –  відділення реанімації, в 1972р. – гастроентерологічне відділення, в 1973р. – ендокринологічне відділення та відділення хірургічної гастроентерології, в 1974р. – гематологічне відділення для дорослих та дітей, в 1975р. –  пульмонологічне відділення, нефрологічне відділення та відділення судинної хірургії, в 1976р.- кардіологічне відділення та відділення функціональної діагностики, в 1977р. –  кабінет  гіпербаричної оксигенерації, в 1980р.- ендоскопічний кабінет у складі гастрохірургічного відділення, де були проведені перші ультразвукові дослідження органів черевної порожнини.

     Обласна клінічна лікарня внесла значний внесок в розбудову  системи екстреної медичної допомоги, особливо  сільському населенню. З 50 років минулого сторіччя спеціальна служба відділення екстреної та планової консультативної допомоги несла цілодобове чергування для надання термінової допомоги усім  лікарням області,  доставляла санітарним транспортом,  зокрема літаками, тяжкохворих до обласної лікарні. Діяльність цієї служби значно підвищила стандарти надання медичної допомоги населенню в сільських районах.

     В 1970-80р.р. технічний прогрес у медичні галузі обумовив швидкий розвиток високоспеціалізованих медичних технологій. На той час  корпуси обласної лікарні на Слобідці потребували капітального ремонту, наявне медичне обладнання морально застаріло і потребувало оновлення.

     В 1979р. прийнято  рішення побудувати в Одесі нову обласну лікарню на території  наймолодшого і найбільшого за населенням Суворовського району (народна назва – селище Котовського). Будівництво почали у 1980 р., відкриття нової обласної лікарні відбулося вже 17 червня 1983 р. (день професійного свята медичних працівників). У квітні 1984р.  відкрито окремий корпус  обласного  пологового будинку. Одеська обласна лікарня перша на Україні  організувала власну акушерську службу у своєму складі з метою використання переваги багатопрофільного стаціонару для надання своєчасної та комплексної спеціалізованої допомоги вагітним за показаннями.

     Значна частина лікарів та старших сестер – «золотий фонд» обласної лікарні – перейшли зі старої лікарні  на нову базу. Тим самим було забезпечено  передачу молодому поколінню медичних працівників історичної пам’яті, клінічного і наукового потенціалу, традицій і принципів, котрі зберігали для обласної лікарні авторитет одеситів та сільського населення. Майже всі відділення обласної клінічної лікарні стали базовими для кафедр Одеського державного медичного університету.

     Спільна робота фахівців лікарні та медичного університету забезпечує збереження консиліумного ведення хворих, якість лікувально-діагностичного процесу, відновлення міжнародних зв’язків у медичній сфері, традиції творчого пошуку та втілення нових технологій, людяності та взаємодопомоги, які формувалися у лікарні протягом десятиліть.

     Поступово проводилося оснащення лікарняно-діагностичного комплексу та технічних служб сучасним обладнанням відповідно до їх спеціалізації.

     Головними лікарями на новій базі були прогресивно налаштовані професіонали – організатори охороно здоров’я  Гогуленко В.П. (1981-2001р.р.),  Гоженко Н.Ф. ( 2001-2005р.р.), Калинчук С.В. (2005-2011р.р.). З червня 2011р. по квітень 2024р лікарню очолював Гульченко Ю.І.. З квітня 2024 року лікарню очолює Перевезенцев А.С.

     Першими заступниками головного лікаря працювали відомі в медичних колах фахівці з лікувальної справи Романов О.С. (1978-1987р.р.), Стрільцова С.П. (1987-2005р.р.), з 2005р. Баязітов М.Р.

     Сьогодні Одеська обласна клінічна лікарня – потужний,  динамічно розвинений багатопрофільний високоспеціалізований медичний заклад вищої акредитаційної категорії в Одеському регіоні. Надає ліцензовану медичну допомогу за 54 спеціальностями, забезпечує біля 186 тисяч відвідувань на амбулаторно-консультативному етапі в обласній поліклініці, обласному центрі планування сім’ї, медико-генетичній консультації. В стаціонарі на 1000 ліжок щорічно лікується біля 38 тис. пацієнтів, у тому числі 18 тис. підлягають оперативному втручанню, приймаються 3000 пологів.  Лікарня оснащена сучасним діагностичним обладнанням, організовані спеціалізовані операційні блоки та відділення інтенсивної терапії ( 84 ліжка).

     У складі обласної клінічної лікарні   організовані регіональні і обласні медичні центри, з них найбільш відомі: обласний перинатальний центр, регіональні центри кардіохірургії та судинно-мозкових захворювань, центр патології суглобів та ендопротезування, центр трансплантації нирки та діалізу.З червня 2011р.  по квітень 2024р лікарню очолював Гульченко Ю.І. 

з квітня 2024 року лікарню очолює Перевезенцев А.С.